Тренінгове заняття «Стрес в робочому колективі»

 

Тренінгове заняття ««Стрес в робочому колективі»

 

Мета заняття:  Інформування вчителів про оптимальні стратегії поведінки для попередження виникнення стресових станів та управління стресом.

Проблема: Професія педагога пов'язана з великою кількістю стресів. Стресові ситуації можуть виникнути в будь-який час у спілкуванні з дітьми, адміністрацією, батьками, представниками різних організацій. Учитель розуміє необхідність знань про виникнення стресових станів, щоб на цій основі уміти виробляти оптимальні стратегії поведінки, які б сприяли нейтралізації стресу, зводили до мінімуму його негативні наслідки.

Учасники: педагоги

Тривалість проведення : 2,5 год

Структура заняття :

1.    Організаційний етап - повідомлення мети та завдань тренінгу,

1.1.        Прийняття правил роботи на занятті,

1.2.        Визначення очікувань від тренінгу  та вправа на знайомство.

2.    Основний етап - вправи відповідно до мети та завдань тренінгу.

3.    Заключний етап – зворотній зв'язок.

Перелік матеріалів та обладнання для реалізації програми:

Ø аркуші паперу А4; А3;

Ø олівці, фломастери, маркери; 

Ø кольоровий папір;

Ø різнокольорові аркуші липкого паперу; 

Ø скотч;

Ø ТЗН;

Ø музика для релаксу.

 

Хід проведення :

"Ніколи не шкодуйте. Якщо це добре,

це чудово. Якщо це погано, це досвід".
Вікторія Холт       

Прийняття правил:

Основні правила поведінки під час тренінгу розробляють колективно або їх оголошує психолог (у такому разі учням пропонують їх змінити чи доповнити). Основні правила передбачають, що учасники говоритимуть почергово; коротко і за темою; намагатися не повторювати, а доповнювати сказане іншими; виявляти активність, доброзичливість і повагу до думки кожного. Правила треба записати на великому аркуші паперу і прикріпити на видноті. Вони мають бути доступними на кожному занятті, щоб можна було, якщо треба, послатися на відповідне правило. Для того щоб учасники охоче дотримувалися правил, важливо, щоб вони погодилися з ними і прийняли їх (наприклад, за допомогою голосування, особистих підписів тощо).

Знайомство:

«Моя буква»

1. Кожен учасник вибирає собі будь-яку букву алфавіту й озвучує її всій групі або сусідові.

2. Протягом 2 хвилин учасники підбирають якомога більше слів, які описують їх і починаються на обрану літеру.

3. Кожен учасник ділиться своїми словами з групою

Наприклад: мене звуть Вікторія й моя буква П. Я практична, пунктуальна, розуміюча і прямолінійна.

Можна написати свої імена й букви на постерах, а потім розвісити на стінах для загального ознайомлення протягом дня.

Психолог.  

Існує декілька визначень поняття «стрес». Стрес – це психічне або фізичне напруження, спричинене фізичними, емоційними, соціальними, економічними або професійними обставинами, подіями або досвідом, з якими складно впоратися і складно його переносити.

Стрес (від англ. stress – напруга, тиск)  – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Ознаками стресової напруги є: 1) неможливість зосередитись на будь-чому; 2) занадто часті помилки в роботі; 3) погіршення пам'яті; 4) постійне відчуття втоми; 5) дуже швидке мовлення; 6) думки зникають; 7) безпричинні болі у голові, спині, шлунку; 8) робота не надає колишнього задоволення; 9)втрата почуття гумору; 10) різко зростає кількість викурених цигарок; 11)пристрасть до алкогольних напоїв; 12) постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту.

 

Протидія стресу.

 

 Вправа «Не помиляється той, хто нічого не робить».

Інструкція: незважаючи на банальність цього вислову, слід визнати, що справді активні люди припускаються більшої кількості помилок, але вони частіше досягають успіху, ніж пасивні. Слід усвідомлювати, що помилок і невдач не варто лякатися; над ними необхідно працювати, оскільки вони дуже корисні як матеріал для самовдосконалення й стимул до діяльності. Дуже важливо позитивно ставитись до помилок дітей (підлеглих). Це підтримує їхню мотивацію на належному рівні, спонукає їх працювати над своїми недоліками та слабостями. Деякі зарубіжні компанії матеріально заохочують своїх працівників за творчі ідеї, які не втілилися. Таке ставлення підтримує в людей високу мотивацію та прагнення експериментувати й нестандартно мислити. Поміркуйте й запишіть свої висловлювання, які виражали б позитивне ставлення до невдач і помилок та висвітлювали перспективу їх подолання. Ці вислови ви можете застосувати для підтримання як своєї мотивації, так і мотивації інших людей.

Висловлювання Михайла, майбутнього педагога:

 - Ти помилився? Але не так вже погано, адже є над чим працювати.

 - Ці помилки корисні для твого розвитку, адже ти тепер знаєш у якому напрямі слід іти, що необхідно вдосконалювати.

- Ця спроба не дуже вдала, але вона багато чого тебе навчить. Скористайся в майбутньому досвідом своїх помилок, і я, впевнений, ти досягнеш успіху.

- Невдача та помилка – це чудова наука для того,хто хоче розвиватися.  

          Ретельно проаналізуйте невдачу, якої ви зазнали нещодавно (або щось раніше). Поміркуйте над кожною помилкою, визначте які ваші навички та здібності є достатньо 100 розвинутими, а які потребують вдосконалення. Поміркуйте над методами, до яких будете вдаватися, працюючи над розвитком певних навичок і здібностей. Придумайте кілька девізів (для себе та інших), які допомогли б вам реагувати на власні невдачі і помилки.

Наприклад, Максим написав: «Помилки – це чудово ! Я тепер знаю над чим працювати».

Психолог.  

Провідним чинником зростання психоемоційного напруження сучасної людини в усьому світі є науково-технічний прогрес. Поряд із благами, котрі він несе людям, є й ряд негативних сторін – чинників ризику виникнення у людей стресових станів. Фізіологічні можливості людини ще не пристосовані до нинішніх досягнень науково-технічного прогресу. Ми швидко до них звикаємо, та організм не встигає адаптуватись.

До основних джерел виробничого стресу у викладача належать фактори навколишнього середовища (навчальне навантаження, безпека, кількість учнів) та персональні чинники (працездатність, терпіння, здоров'я).

Робота з людьми, а особливо з дітьми, забирає багато сил. Причиною цього є не лише фізіологічні фактори, пов’язані з умовами праці, а також психологічні та організаційні труднощі: необхідність весь час бути «у формі», відсутність емоційного розвантаження, велика кількість контактів протягом робочого дня, високий рівень відповідальності, агресивність, негативізм  з боку батьків, учнів, адміністрації, колег тощо. Стрес також часто зустрічається у вчителів, які у своїй професійній діяльності прагнуть завжди й у всьому бути бездоганними.

Гра «Відгадай емоцію». Учасникам роздаються заготовлені картки, на яких відмічені емоції, і те, за допомогою яких частин тіла потрібно ці емоції виразити. Наприклад, картка «Сум. Руки» – означає, що сум потрібно виразити за допомогою рук. Учасникам потрібно відгадати, яку емоцію виражають. (Емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи», «Чванливість. Права рука.» «Гордість. Спина.», «Страх. Ноги.», «Відданість. Очі.», «Здивування. Очі, рот.»

Обговорення: - Що дала ця вправа? Які почуття виникали під час виконання? - Які емоції виконувати було приємно, а які ні ?

Дискусія «Чи потрібно вчитись володіти своїми емоціями?»

Робота в групах. Вправа «Позитивне мислення»

Інструкція: Тобі під силу розірвати ланцюг само підтримки стресу, зменшивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин. Вам потрібно змінити негативні думки на позитивні. Негативні думки, які поглиблюють стрес: 

· «У мене нічого не вийде». (Позитивні, які допомагають зберегти самоконтроль:

· «Я зроблю все, що в моїх силах, а якщо не вийде, я це переживу»)  Негативні: «Усе пропало». (позитивні: «Це не кінець світу»)

·  «Я дурень». («Я помилився», «Я – успішна людина!»)

·  «Мені обов’язково треба мати це» (Мені б хотілося мати це, але я не обов’язковоматиму те, що хочу).

 «Я повинен бути першим». («Мені б хотілося стати першим»)

·  «Вони зобов’язані це зробити». («Сподіваюся, вони це зроблять»)

·  «Це безнадійно». (Ще не все втрачено»)

·  «Не варто й починати» («Треба хоч спробувати»)

·  «Яне зможу». (Я ніякщо не нервуюся»)

·  «Я безнадійна людина». («Я дивлюся на світ із оптимізмом)

·  «Усе втрачено». («Варто спробувати ще раз»)

Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюється, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей».

Психолог.  

На виникнення стресу у вчителів впливають конфлікти у педагогічному колективі.

Науковці виділяють три групи конфліктів:

1.        Фахові конфлікти, які виникають як реакція на порушення ділових зразків та появу перешкод на шляху до мети у професійно        педагогічній діяльності і є наслідком некомпетентності вчителя, нерозуміння мети діяльності, безініціативності в роботі та ін.

2.        Конфлікти сподівань (очікувань), які породжує невідповідність між поведінкою педагога і нормами взаємовідносин у педагогічному колективі (нетактовність стосовно колег і учнів, порушення норм фахової етики, невиконання вимог колективу).

3.        Конфлікти особистісної несумісності, які є наслідком особистісних якостей, характерів учасників педагогічного процесу. В їх основі лежить нестриманість, завищена самооцінка, зарозумілість, емоційна нестійкість, надмірна вразливість. Незалежно від того, що ж стало джерелом стресу, в результаті після стресових порушень нервової діяльності можуть виникнути захворювання: інфаркт, інсульт, психічні хвороби та ін. Звичайно, вплив одного і того ж стресора може виявитися різним у різних ситуаціях і на різних людей.

Однак варто пам’ятати, що дуже багато залежить від нашої особистої здатності управляти стресом, а також від системи підтримки, яку забезпечують нас оточують близькі люди, друзі та родина.

Фахівці вважають, що люди, які отримують підтримку від соціального оточення (друзів, сім'ї), переживають будь-який стрес з меншими втратами. Вчителі, які мають хоча б одного друга серед колег, також менш схильні до стресу. Отже, звертатися за допомогою в складній ситуації і самим надавати підтримку близьким в потрібний момент – один з найбільш ефективних і надійних способів боротьби зі стресом.

Вправа «Потік вітру»

Мета: розвиток упевненості в собі, одержання позитивного досвіду руху, загальна гармонізація емоційного стану. Інструкція: повітря сповнене різними запахами, рухами. Відчуйте подих повітря, відчуйте його дух. Передайте в своїх руках те, що ви відчуваєте… ви – легке повітря. Повітря буває різним. Зараз воно тепле, навіть гаряче. Раптом воно перетворилося на холодний колючий вітер, і стало холодно. Знову виглянуло сонечко, й ви – легкий вітерець… Поступово ви перетворюєтеся на хмарини й плинете на землю… відчуйте легкість, повноту свободи й безмежність простору… Ви розчиняєтеся… перетворюєтеся на потік повітря … сильний вітер… справжній ураган… Раптом ураган стихає, ви перетворюєтеся в легкий ніжний вітерець… Ласкаве сонце наповнює вас теплом. Зупиніться, закрийте очі. Відчуйте це місце в собі. Запам’ятайте цей стан, він буде давати енергію й силу. візьміть із собою цю енергію. Ви завжди можете до неї звертатися. Якщо будете готові, попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаках, сильно потягніться – вперед і вгору – й повільно відкривайте очі. – Які відчуття чи переживання у вас виникали під час виконання цієї вправи? – Наскільки вдалося розслабитись, почувати себе розкуто? – Якою була взаємодія зі стихією повітря? – Чи вдалося відчути різні стани повітря? – Які емоції , тілесні відчуття викликали такі уявлення?

Гра «Асоціація».

Ведучий нагадує значення слова «Асоціація» – зв’язок, сприйняття, сприймання. Всі учасники сідають у коло. Ведучий пропонує одному учаснику сісти в центр кола. Кожний учасник по черзі висловлює своє порівняння образу сидячого в колі з живим або неживим предметом. Наприклад, «Людо, ти мені нагадуєш зайчика, тому що…», «Сергій мені схожий на вулкан…» Якщо учасники не можуть пояснити чи обґрунтувати свою асоціацію, вони просто називають порівняння. Ведучий уважно слідкує, щоб діти не ображали гідність один одного. Обговорення. Ведучий звертається до того, хто сидів у колі, які асоціації йому сподобались, а з якими він не згоджується.

Вправа «Крок – раз!»

Мета: створення позитивної атмосфери, групової згуртованості. Учасники групи стають у широке коло, приймаючись за руки. Кожен по колу говорить: «Сьогодні я… (навчився, відчув, зрозумів тощо), і вся група робить крок уперед. Після промовляння всіх досягнень коло має стати щільним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки- поради:

Щоб викладач залишався здоровим, йому вкрай необхідно навчитися  знімати стрес, а краще вміти його попереджати

Основними чинниками виникнення стресів є:

Ø прискорення темпів життя;

Ø інформаційні перевантаження;

Ø урбанізація – сум’яття великих міст;

Ø малорухливість сучасної людини;

Ø нездорове харчування, насичене рафінованими продуктами, консервантами, штучними барвниками, ароматизаторами, стабілізаторами тощо;

Ø економічні, політичні, соціальні, кримінальні обставини, які породжують відчуття повної беззахисності.

Д. Фонтану (1995) дає п’ять порад учителям з управління стресом.

Порада перша. Навчіться сміятися над собою в тих ситуаціях, де ви допустили невеличку помилку. Почуття гумору завжди допомагає знизити напруження. А вміння посміятися над собою без всякого збентеження властиво людям, які вміють цінувати себе і які вільні від внутрішнього конфлікту. Звичайно, вони намагаються змінити речі в бажаному напрямку, якщо це можливо, але в той же час вони здатні бути гнучкими.

Порада друга. Вчіться спостерігати за собою і усвідомлювати, чому певні події викликають у нас напругу, засмучують або дратують. Спробуйте скласти список подібних ситуацій. Наприклад: «6 – А клас з його огидною поведінкою викликає в мені гнів... Петя Іванов, коли мовчить біля дошки по 5 хвилин, виводить мене з терпіння...»

Звичайно, ми не володіємо такою кнопкою, натисканням якої 6 – А або Петя Іванов  «запускають» гнів або наше нетерпіння. Реакція на події цілком і повністю залежать тільки від нас. 6 – А дійсно може галасувати на уроці, але тільки ми можемо вирішити, як реагувати на це: гнівом або умінням тримати себе в руках. Кожен учитель може заздалегідь змоделювати таку реакцію на можливий, передбачуваний стресовий стан, що, безумовно, полегшить його життя.

Порада третя. Іноді люди приймають слова і дії інших на свій рахунок, хоча для цього немає ніяких вагомих підстав. Діти з 6 – А поводять себе так, тому що це увійшло в них у звичку, тому що приходять після уроку фізкультури і т. д., а не тому, що вони не поважають учителя. Будьте більш реалістичні, і перш ніж образитися або розсердитися на когось, розберіться, чи дійсно люди хотіли образити вас.

Порада четверта. У стресових ситуаціях намагайтеся сконцентрувати свою увагу на проблемі, а не «застрявати» на власних негативних емоціях. Спробуйте знайти альтернативні способи рішення і вибрати з них те, що вважаєте більш прийнятним.

Порада п’ята. Якщо ви перебуваєте в стані стресу, то не збирайте негативні емоції, поділіться проблемами з колегами, близькими людьми. Займайтеся профілактикою стресових станів: читайте книги, виконуйте прості релаксаційні вправи.

     Ось декілька способів релаксації за 10 хвилин.

1.    Вставайте ранком на десять хвилин раніше, ніж звичайно. Таким чином, ви зможете уникнути ранкового роздратування. Спокійний, організований ранок зменшує неприємності дня.

2.    Заваріть собі міцного чаю або зваріть кави. Розтягніть їх на 10 хвилин, намагайтеся в цей відрізок часу ні про що серйозне не думати.

3.    Увімкніть програвач і послухайте свою улюблену музику. Насолоджуйтеся цими чудовими митями. Постарайтеся повністю поринути в музику, відключившись від ваших думок.

4.    Якщо ваші близькі удома, випийте чай або кави разом з ними й спокійно поговоріть про що-небудь. Не вирішуйте свої проблеми відразу ж після повернення додому: у стані утоми, розбитості це дуже важко, а часом неможливо. Вихід ыз складного положення ви зможете знайти після того, як пройде небагато часу й спаде напруга трудового дня.

5.    Не переживайте проблему наодинці. Тримати проблему в собі, не обговорюючи її із близькими чи друзями, означає накопичувати хворобливу напругу. Потрібно знайти людину, що вміє слухати й співпереживати.

6.    Робіть свої вихідні дні як можна різноманітніше. Якщо будні звичайно напружені, використовуйте вихідні для спокійного відпочинку.

7.    Прощайте й забувайте. Прийміть той факт, що люди навколо вас і світ, у якому ми живемо, недосконалі. Приймайте доброзичливо, на віру слова інших людей, якщо немає доказу зворотнього. Вірте тому, що більшість людей намагаються робити все настільки добре, наскільки можуть. Ну й, звичайно ж, зверніть увагу на гарне харчування й регулярні фізичні вправи.

8.    Управляйте собою, своїми емоціями й своїм життям!

Тривожність, депресія, емоційне виснаження, професійне вигорання – ось ціна, яку платить учитель за отриманий стрес. Тому кожному вчителю необхідно володіти технологіями попередження та зняття стресів.         

Щоб зняти втому та напруження, які накопичилась за весь день, можна виконати вправу «Гора з плечей». Можна стати або сісти. Максимально різко підняти плечі, широко розвести їх назад і опустити. Скинути гору втоми з плечей.

Коли людина перебуває під владою стресу, їй важко змусити себе адекватно сприймати будь-яку проблемну ситуацію й конструктивно подолати її. Найефективнішим методом набуття навичок розслаблення є аутогенне тренування. В основу аутогенного тренування покладено методику самосцілення.

Робити психічну релаксацію треба в розслабленій позі. «Поза візника» – характерна поза візника, який дрімає, чекаючи на пасажира. Сядьте на стільці прямо, розправте спину й всі скелетні м’язи, голову опустіть на груди, заплющить очі, ноги злегка розставте й зігніть  під тупим кутом, руки покладіть на коліна так, щоб вони не торкалися одна одної, лікті трохи закругліть. Уявіть, що ви маленький поплавок у великому океані. У вас немає компаса, карти, весел. Ви рухаєтесь туди, куди несе вас вітер і океанські хвилі. Велика хвиля може на певний час накрити вас, але ви знов виринаєте на поверхню. Спробуйте відчути рух хвилі, тепло сонця, краплі дощу, подушку моря. Відчуйте спокій…

Вправа «Прес».Уявіть  в середині себе на рівні грудей великий, міцний прес, який  рухався зверху вниз, що знищує  виникаючу негативну емоцію та внутрішню напругу, пов’язану з нею. Тепер різко виштовхуємо прес разом з негативною енергією. Закінчити вправу необхідно  розслабленням.

Згадаймо давню легенду. Проходив у вечірній час подорожній, який украв у пана дорогоцінну річ, повз старе дерево. Він сприйняв дерево за справжнього поліцейського. Закоханий юнак у тіні дерева розгледів образ коханої дівчини.  Дитина, залякана казками про злих привидів, побачила в ньому примару.Та в кожному випадку –  це було лише дерево.

Ми сприймаємо ситуацію такою, якою її уявляємо, яку створює наш мозок. Тому, щоб уникнути стресу, потрібно за будь-яких обставин налаштовуватися на позитив і бачити позитив у всьому, навіть у стресі, якщо він виник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1.  Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І. Основні чинники ризику стресу. http://med-books.info/valeologiya_739/osnovni-chinniki-riziku.html

2.  Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникативный тренинг (педагоги, психологи, родители) http://www.pedlib.ru/Books/7/0026/7_0026-55.shtml

3.  Профилактика стресса. Управление стрессом Стресс-менеджмент в педагогической деятельности. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://5psy.ru/obrazovanie/profilaktika-stressa.html

4.  Стрес. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

5.  Стрес. Засоби подолання стресу. // [Електронний ресурс] – Режим доступу:   http://posibnyky.vntu.edu.ua/psihologiya/r242.htm